Вказівки Майстра

трутовик клубненосний

трутовик
клубненосний

умовно їстівний гриб
★ ☆ ☆ ☆

трутовик
клубненосний

умовно їстівний гриб
★ ☆ ☆ ☆

трутовик
клубненосний

умовно їстівний гриб
★ ☆ ☆ ☆

трутовик
клубненосний

умовно їстівний гриб
★ ☆ ☆ ☆або трутовик увінчаний, коронований

– умовно їстівний гриб

✎ Належність і родові особливості

трутовик клубненосний (Лат. Polyporus tuberaster), в народі, – трутовик увінчаний, коронований – це умовно їстівний гриб-базидіоміцетів роду поліпорусов (лат. Polyporus), сімейства поліпоровой (лат. Polyporaceae), порядку поліпоровой (лат. Polyporales), а являє собою трутовий гриб з не великими рудувато-жовтими плодовими тілами, вся поверхня яких покрита пухкими і злегка піднятими лусочками, вельми пружною і резіністой, білуватою м’якоттю і трубчастим, сильно нізбегающіе великопористий гименофором білого або світло-бежевого кольору.
Трутовик клубненосний зустрічається повсюдно на трухлявих пнях, сухих гілках, невеликому валежнике і останках дерев листяних порід, вважаючи за краще липу, дуб, або схожі з ними породи, іноді зустрічається безпосередньо на грунті. Тому він є сапрофіт (сапротрофами), Утилітарист мертву деревну органіку і вкрай рідко проявляє себе як паразита (Біотроф), здатного заражати і руйнувати живу деревину.
Трутовик клубненосний відноситься до умовно їстівних грибів, та й то з великою натяжкою, через те, що він абсолютно не відрізняється смаковими якостями і тому його придатність до вживання досить умовна.

✎ Подібні види

трутовик клубненосний іноді плутають (або навіть змішують) з представником цього ж роду – трутовиком лускатим (лат. Polyporus squamosus), більше відомим як трутовик строкатий, або пестрец (він же Вязовик), від якого його зовні відрізняють менші за розміром плодові тіла з невеликими за розміром капелюшками, центральної ніжкою, менш м’ясистою і більш м’якою консистенцією м’якоті, з відсутністю характерного борошнистого або огіркового запаху, менш контрастними, піднятими над поверхнею капелюшки помітними лусочками і більшими порами гіменофора.
Невеликі плодові тіла трутовика клубненосного можуть бути схожі на трутовик пористий (лат. Polyporus alveolaris), південний вид, який помітно відрізняється забарвленням, більшими, подовженими, радіально орієнтованими порами і короткою ніжкою.

✎ Поширення в природі і сезонність

Трутовик клубненосний вважається цілком поширеним видом в своєму роду і зустрічається по всьому помірному поясу Північної півкулі: в середній смузі Росії (в європейській частині аж до Далекого Сходу), по всій Євразії та Північній Америці.
Трутовик клубненосний – однорічний сапротрофами, зустрічається в змішаних і листяних лісах з лужною грунтом, і мешкає на трухлявих пнях, сухих гілках і мертвих стовбурах листяних дерев, в основному липи і схожих з нею порід.
Трутовик клубненосний не особливо вибагливий до кліматичних умов і навколишньому середовищу, але в весняний і осінній сезони він росте найбільш активно, тому що в цей час відзначаються підвищена вологість повітря і помірно-тепла температура навколишнього середовища і його плодоношення починається в кінці травня і триває до середини вересня.

✎ Короткий опис і застосування

Трутовик клубненосний належить до відокремленої групи афіллофороідних гименомицетов, в яку включені гриби зі спороносні шаром (або гименофором) вельми різного типу – гладким, лабіринти-сітчастим, горбкуватим або трубчастим, або пористих, лабірінтовідним, у вигляді переплетених складок, що відрізняється від багатьох відомих трубчастих і пластинчастих грибів.
Плодові тіла трутовика клубненосного однорічні і не дуже великі, а складаються з капелюшки та ніжки. Капелюшок має округлу, кілька вдавлену в центрі форму.Поверхня у капелюшки жовтуватого або рудувато-жовтого кольору, повністю (особливо густо в центральній частині) покрита щільно притиснутими дрібними темно-коричневими лусочками, які утворюють симетричний візерунок. Ніжки не довга, циліндрична, до основи трохи розширена, часто викривлена ​​і, як правило, розміщена по центру капелюшки, рудувато-бурого кольору. Спороносний шар (або гіменофор) трубчастий, нізбегающіе і має радіальний візерунок, який утворюють його подовжені пори. А самі пори великі, що не часті, білого кольору. М’якоть в капелюшку пружна, резіністой, в сиру погоду стає водянистою. М’якоть ніжки жорстка, з грубими волокнами, в основі знаходяться міцні і грубі тяжі, що забезпечують прикріплення гриба до деревини. М’якоть плоду білого кольору, з легким, ледь відчутним свіжим, приємним ароматом і слабовираженним смаком.Однозначне визначення в придатності вживання в їжу трутовика клубненосного дуже важко, тому що його плоди, в більшості випадків, на ранніх етапах пошкоджуються шкідниками, стаючи непридатними до вживання, і сам-то він якимись високими смаковими якостями не відрізняється, а як наслідок, популярних рецептів його приготування теж не існує. Однак, як ароматична приправа в супи, і для гасіння, він неповторний (тільки його не потрібно їсти).